Потроху Спілберг викреслив з першоджерела усі моменти, які б могли забарвити його нове «дітище» в похмурі фарби, та випустив «Великого дружнього велетня», якого маленька героїня стрічки кликала по-панібратськи ВДВ (що, звісно, викликало бурю захвату в дорослої аудиторії). З копита вскач режисер перейшов від представленого у 2015 році «Шпигунського моста» до відверто дитячого двогодинного фентезі. Лишень прихопив із собою Марка Райленса, якому випала честь втілити героя постерів — самого велетня та alter ego автора фільму, адже Спілберг наче натякає: «ну ж бо, це ж я, ваш покірний слуга, який навіює вам гарні сни та казочки!».
далі