Багато хто з нас пам’ятає той специфічний «посмак» від перегляду «Коня БоДжека». Це геніальне шоу, але водночас — неймовірно депресивне та часом емоційно нещадне. В
далі
Самотні вовки: Ніч, два егоїсти та скасований сиквел
Зоряний дует та магія «однієї ночі» Джордж Клуні та Бред Пітт. Бред Пітт і Джордж Клуні. Здається, самих лише цих двох імен на постері цілком
далі
Рецензія на фільм «Вічність» (2025): Іспит душі в епоху емоцій
Вступ: Ефект дежавю та візуальна спадкоємність Ще на етапі трейлерів «Вічність» викликала дивне відчуття знайомої історії. Це візуальне дежавю виявилося не випадковим. Завдяки пошукам вдалося
далі
Дивотрип | Рецензія
«Дивотріп» (The Sweet East) — справжнє обличчя Америки Сюжет: Режисерський дебют незалежного оператора Шона Прайса Вільямса («Гарні часи» братів Сефді) за сценарієм знаного кінокритика Ніка
далі
«Білий лотос»: Чому я не розділив загального захоплення
Ліг я дивитися «Білий лотос» із великими надіями. Стільки нагород, критики у захваті, всі говорять про глибокий зміст. Обіцяли, що «мама Стифлера» (Дженніфер Кулідж) там
далі
A Vampire in the Family / Думка
“A Vampire in the Family” ?♂️ — бразильська гротескна комедія про сімейні стосунки, що ускладнюються несподіваною таємницею: один із родичів виявляється вампіром. Фільм досліджує, як ця
далі
Балерина. Думка от Антона Фролова
Синопсис офіційний: Події спін-офу розгортаються у всесвіті Джона Уіка, хронологічно між третім та четвертим фільмами основної франшизи. У центрі сюжету — Руні (Ана де Армас),
далі
Мікі 17: Гротескний експеримент Пон Чжун Хо в Голлівуді
Пон Чжун Хо, режисер, який вже підкорив світ своєю гострою соціальною сатирою, втретє спробував підкорити Голлівуд із “Мікі 17”. Переносячи роман Едварда Ештола “Мікі7” на
далі
Панда Кунг-фу 4 / Рецензія Антон Фролова
Перед тим, як писати про 4-й фільм франшизи: Великі студії мають практику максимально використовувати напрацювання з повнометражних творів в інших медіа. У США можна часто
далі
Фільм “Залишенці” Александера Пейна: Ода повазі до глядача / Рецензія Антон Фролова
Мене, як і багатьох інших, щиро здивувала реакція критиків на черговий шедевр Александера Пейна. Цей майстер соціальної драми, який подарував нам такі перлини як “Короче”,
далі