Боротьба, що триває: українська історична драма «Дисидент» виходить на великі екрани

28 серпня у Києві відбудеться прем’єра української історичної драми «Дисидент» — фільму про боротьбу людини за свободу, гідність і право залишатися собою навіть у системі, побудованій на страху та репресіях.

Стрічка розповідає історію колишнього бійця УПА, який після років, проведених у радянських таборах, намагається повернутися до життя та відновити своє право на свободу. Проте минуле не відпускає героя: система, яка роками контролювала його життя, продовжує впливати на його долю.

Хоча події розгортаються в епоху холодної війни, сьогодні «Дисидент» — це не просто історія про минуле. Це розповідь про ціну свободи, силу людської гідності та здатність протистояти системі, яка прагне позбавити людину голосу, пам’яті та права на власний вибір.

Робота над стрічкою розпочалася ще у 2018 році — у 50-ту річницю подій 1968 року, коли радянська система жорстоко придушила Празьку весну та прагнення до свободи у Чехословаччині. В основу сценарію частково лягли реальні свідчення людей, які самі пережили радянські репресії.

Співрежисер та співсценарист фільму Андрій Алфьоров ділиться особистим зв’язком з історією:

«Для мене “Дисидент” — дуже особиста історія. Моя тітка, перекладачка й правозахисниця Ганна Михайленко, сама пройшла через радянську каральну психіатрію: за правозахисну діяльність її визнали “неосудною” і на сім років ізолювали в казанській спецпсихлікарні КДБ. Чимало в цьому фільмі народилося з її розповідей, а також з розмов з Іваном Драчем та Мирославом Мариновичем. Тому мені так хотілося зняти цю історію».

Особиста історія родини стала для творців не лише джерелом матеріалу, а й важливим моральним орієнтиром у роботі над фільмом. Однією з ключових візуальних особливостей «Дисидента» стало поєднання кольорових архівних кадрів із постановочними сценами. Такий художній прийом створює діалог між документальною історією та вигаданою драматургією, стираючи часову дистанцію між подіями минулого та глядачем сьогодення.

Історія, робота над якою почалася кілька років тому, сьогодні набуває зовсім нового звучання. «Дисидент» не дає простих відповідей, натомість пропонує поглянути на епоху крізь досвід конкретної людини — її страх, втрати, спротив і прагнення знову стати вільною.

Особливого значення прем’єрі надає сучасна історія команди: частина знімальної групи наразі захищає Україну в лавах Збройних Сил. Цей болючий, але промовистий зв’язок між історією на екрані та реальністю сьогодення робить «Дисидента» більшим, ніж просто історичне кіно. Це історія про боротьбу за свободу, створена тими, хто цю свободу виборює сьогодні.

Ще до української прем’єри стрічка отримала міжнародне визнання. На 42-му Туринському кінофестивалі фільм був відзначений Jury Special Mention — спеціальною відзнакою журі за актуальність соціальної тематики. Для команди фільму ця нагорода стала підтвердженням: український дисидентський досвід зрозумілий міжнародній аудиторії, адже порушує універсальні питання свободи, прав людини та опору тоталітаризму.

Довідка про фільм:

  • Режисери: Станіслав Гуренко, Андрій Алфьоров.
  • Сценаристи: Олександр Качан, за участю Владислава Міцовського та Андрія Алфьорова.
  • Оператор-постановник: Саша Бойко.
  • Генеральний продюсер: Олександр Омельянов.
  • Співпродюсери: Андрій Осіпов, Олександр Роднянський, Юрій Каліновський.
  • У ролях: Олександр Прищепа, Вікторія Ромашко, Дмитро Ярошенко, Василь Мазур, Ігор Халізов, Дар’я Творонович.
  • Виробництво: кінокомпанія JOYFILMS за підтримки кіностудії ім. О. Довженка, кінокомпанії AR Content, Українського культурного фонду та Державного агентства України з питань кіно, за сприяння Одеської кіностудії.
  • Дистриб’ютор в Україні: «Кіноманія».
  • Дата виходу в широкий прокат: 3 вересня 2026 року.

Сьогодні «Дисидент» — це більше, ніж фільм про минуле. Це історія про ціну свободи, яку українці платили тоді і платять зараз. Запрошуємо провідні українські медіа, культурних оглядачів, журналістів та лідерів суспільної думки стати першими свідками цієї важливої прем’єри. Це подія, яка формує культурну пам’ять країни, і про неї варто говорити.