
Ліг я дивитися «Білий лотос» із великими надіями. Стільки нагород, критики у захваті, всі говорять про глибокий зміст. Обіцяли, що «мама Стифлера» (Дженніфер Кулідж) там видає щось неймовірне.
Але додивився сезон і в голові лише одне питання: «І це все?»
Очікування та Реальність
Серіал подають як детектив із гумором. І початок справді чіпляє: труна, хтось помер. Хто? Чому? Вмощуєшся зручніше, чекаєш напруги або хоча б якоїсь динаміки.
Але тут серіал ловить тебе на гачок. Детектив — це просто приманка. Насправді нам пропонують 6 годин дивитися, як багаті туристи бісяться з жиру в розкішному готелі.
Розмови заради розмов
Мене найбільше розчарував темп. Сюжет майже не рухається! Нам без кінця показують героїв та їхні проблеми, але все це виглядає якось дріб’язково і штучно.
- Менеджер готелю, що поступово злітає з котушок? Бачили вже.
- Молодята, де чоловік — безхребетний мамин синок, а дружина сумнівається у виборі? Кліше.
- Підлітки, які ненавидять батьків? Стандартна історія.
Замість подій — одні й ті самі розмови по колу. Таке враження, що автору просто подобається створювати незручні ситуації, а про те, що історія має кудись йти, він забув.
Феномен Дженніфер Кулідж
Всі так хвалили Таню (персонаж Кулідж). Так, актриса грає чудово, але сама героїня швидше дратує, ніж викликає сміх чи співчуття. Це просто сумна історія самотності, загорнута в абсурд. Мене зовсім не зачепило.Її лінія, як і багато інших, просто тупцює на місці.
Філософія чи просто нудьга?
Кажуть, серіал глибоко копає тему нерівності. Можливо. Але ці думки подаються так прямолінійно і мляво, що стає нудно. Ми й так знаємо, що багаті часто не помічають проблем персоналу. Чи сказав «Білий лотос» щось нове? Як на мене — ні.
Чи варто дивитися 2 сезон?
Головне питання: чи треба мучити себе далі?
Кажуть, другий сезон (на Сицилії) кращий. Там більше інтриг, гарніші краєвиди. Але формат той самий: багаті люди страждають у красивих декораціях.
Якщо перший сезон здався вам нудним і безцільним, то, ймовірно, це просто «не ваше». Це не трилер і не детектив. Це серіал «під настрій» — він або заходить, або хочеться вимкнути і зайнятися чимось корисним.
Мій висновок: 1 сезон перехвалили. Візуальні рішення тут дійсно сильні: операторська робота з влучними акцентами та майстерною зміною планів камери просто заворожує. Але, як на мене, за цією красою змісту замало.

Издатель cineast.com.ua.
Член спілка кінокритиків України
Організатор: Бардак. Фестиваль короткометражного незалежного українського кіно
