Неможлива історія любові у біографічній драмі «Киснева станція». У кіно з 10 квітня 2025 року

З 10 квітня в український прокат виходить біографічна драма «Киснева станція». 

В основі історії – знаковий фрагмент біографії лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, коли в часі збіглися найбільші випробування та загрози для його життя і водночас – паростки надій на крихке щастя в умовах тотальної неволі. 

1980 рік, СРСР. Багаторічний політичний вʼязень Мустафа Джемілєв відбуває заслання у селищі Зирянка в радянській Якутії. Тут він працює на кисневій станції: щоденно наповнює іржаві балони киснем. Його повсякденна монотонна праця нагадує долю міфологічного Сізіфа.Дистрибʼютором картини в Україні виступила компанія B&H Film Distribution.

«Безглузда праця Сізіфа є однією з ключових метафор західної культури. Але фільм “Киснева станція” пропонує інший погляд на цей образ. Тут Сізіф — це радянський дисидент, який продовжує боротьбу в безнадійному становищі, й попри всі репресивні зусилля не втрачає наполегливості, мотивації та віри у свій народ. Усього через кілька років після подій, про які йдеться у стрічці, Радянський Союз розвалиться. У кримськотатарського народу нібито з’явиться шанс нарешті повернутися додому. Але імперія й надалі чинитиме опір, її кровожерлива сутність, жадання знищувати та поневолювати цілі народи, лишається незмінна до наших днів. Саме тому приклад Мустафи Джемілєва лишається актуальний і в наш час: боротьба має тривати до перемоги, навіть тоді, коли перемога неможлива», – поділився Іван Тимченко, режисер фільму.

Киснева станція — це не лише центральна локація фільму, а й важливий символ. У радянській «тюрмі народів», де немає свободи та можливості вибору, життя головного героя цілковито залежить від інших покірних «гвинтиків системи». Але водночас Мустафа стає тим, хто наповнює свій народ «киснем» — надією та вірою у справедливість. 

Знаний європейський мислитель Альбер Камю в есе «Міф про Сізіфа» запитує: чи може Сізіф відчувати щастя? 

Творці фільму «Киснева станція» пропонують свою відповідь на це екзистенційне питання, і саме тому головна сюжетна лінія історії про «радянського Сізіфа» Мустафу – це історія його неможливого кохання, що з’являється всупереч обставинам – як неймовірний дарунок долі.

Шкільна вчителька Сафінар долає приголомшливу подорож країною-тюрмою, хоч і сама не знає, чому наважилася на цей крок, і чи є в її рішенні поїхати до Мустафи щось більше, ніж обов’язок. Її подорож сповнена загадок та небезпек, і почуття проростають крізь безвихідь і марність зусиль.

Дивіться «Кисневу станцію» у кіно з 10 квітня 2025 року, рушайте у подорож на край ночі разом з рішучою та вразливою Сафінар назустріч невідомості, назустріч пробудженню любові.

Світова премʼєра фільму відбулася в межах конкурсної програми «Tallinn Black Nights Film Festival 2023». Стрічка здобула спеціальну відзнака журі Національної конкурсної програми за Найкращу режисуру, а також приз за Найкращу пісню до фільму від «Радіо Сільпо» та Mastercard в межах Одеського МКФ у 2024 році.

ДОВІДКА
Назва: Киснева станція
Дата виходу в прокат: з 10 квітня 2025 року
Дистрибʼютор в Україні: B&H Film Distribution
Жанр: біографія, поетична драма, притча
Виробництво: Цифрова платформа та SVITLOFOR FILM (Україна), SILK FILMS (Чехія), FLYING COLORS PICTURES (Словаччина)

Хронометраж: 106 хвилин
Режисер: Іван Тимченко
Автор сценарію: Михайло Бриних
Продюсери: Світлана Соловйова, Альжбета Яначкова, Петер Крупенін
Оператор-постановник: Томас Стоковскі
Композитор: Джун Міяке
Звукорежисер: Кристоф Блабла, Лукас Молдрі, Василь Явтушенко
Режисери монтажу: Кароліна Мацієвська, Іван Банніков
Художниця з костюмі: Марія Керо
Художниця з гриму:Дар’я Гнатюкова
Кастинг директорка: Алла Самойленко
У ролях: Борис Орлов, Христина Дейлик, Віктор Полторацький, Василь Кухарський, Едем Ібадуллаєв, Вячеслав Жила, Олена Вахрамєєва, Бесо Моісцрапішвілі, Ельзара Бекірова, Зоя Власенко