Документальний фільм Звідки куди (Skąd dokąd/ In the Rearview) режисера Мачека Хамели про евакуацію українців на документальному кінофестивалі у Салоніках отримав спеціальну нагороду за підтримку прав людини – Amnesty International Award
Документальний фестиваль у Салоніках (Thessaloniki Documentary Festival), що проходить щорічно у березні, фокусується на незалежних документальних стрічках та роботах молодих документалістів. Однією із його нагород є відзнака Amnesty International Award, що надається стрічці, що пропагує та підтримує права людини.
Цьогоріч, на 26-му документальному фестивалі у Салоніках Amnesty International Award отримав документальний фільм “Звідки куди”. З української сторони до виробництва стрічки долучилась кінокомпанія “435 FILMS”, заснована продюсеркою Анною Паленчук.
“За надзвичайно потужну хронологію подорожей цивільних українців, які залишають все позаду через війну та прямують у невідоме, і евакуаційний фургон режисера перетворюється у маленький ковчег”,
– організатори кінофестивалю
Режисер фільму поляк Мачек Хамела особисто проводив евакуацію українців з перших днів повномасштабного вторгнення. У певний момент він вирішив знімати на камеру свої поїздки у мікроавтобусі та розмови з людьми, яких евакуює. За півроку Мачек вивіз в безпечні місця 400 людей, частина з яких стали героями його стрічки.
Світова прем’єра документального фільму “Звідки куди” відбулася на Каннському міжнародному кінофестивалі у травні 2023 року; стрічка вже отримала низку нагород, зокрема: Головну нагороду журі на британському кінофестивалі Sheffield DocFest; Найкращий український повнометражний документальний фільм на Одеському міжнародному кінофестивалі та ще понад 20 нагород на інших міжнародних кінофестивалях. Фільм також увійшов до шорт-листа найпрестижнішої світової кінопремії “Оскар” 2024 у категорії “Повнометражний документальний фільм”.
Опис фільму:
Перші дні вторгнення Росії в Україну. Люди стикаються з невизначеністю, тут і зараз вони вирішують відмовитися від того, що мають і втекти від війни. Коли вони сідають у запилений автобус на іноземних номерах, то тримають у руках найцінніше, що залишилось. Автівка долає десятки тисяч кілометрів, виконуючи різні функції для біженців: кімнати очікування, лікарні, притулку, зони довіри та свідчень, які є спільними для людей, що зустрілись випадково. “Звідки куди” — це колективний портрет, складений із переживань тих, хто має єдину мету: знайти безпечне місце у вирі війни. В автобусі, їх тимчасовому притулку, зникають важливість статі, віку, кольору шкіри, фізичного стану, походження, ідентичності, світогляду та віри. У польській та українській версіях назви фільму – Skąd dokąd та Звідки куди, “звідки” (Skąd) та “куди” (dokąd) – це звичайні питання, які ставляться при спробі пройти через безліч контрольно-пропускних пунктів, що розташовані на території України.
