Дюна: Частина друга / Рецензія Антон Фролова

Твіт рецензія: “Дюна: Частина друга” – це візуальна симфонія, яка залишає слід у серцях глядачів. Якщо ви любите фантастику, обов’язково перегляньте цей фільм. Він вартий кожної хвилини вашого часу. “Дюна” залишається вражаючим шедевром для очей, незважаючи на відхилення від книжкового сюжету. 

Сінопсіс: «Дюна: Частина друга» розкаже про міфічну подорож Пола Атріда та фременів на шляху помсти заколотникам, які знищили його родину. Між коханням усього свого життя та долею відомого всесвіту він обирає боротьбу проти жахливого майбутнього, яке лиш він може передбачити.

Почну з того, що я не шанувальник першої частини “Дюні” від Дені Вільнева. Режисер зняв довгий трейлер. У цьому він може посперечатися з метром Рідлі Скоттом і його “Наполеоном”.  Трейлери на 3 години. 

В одному не можеш відмовити. Канадський режисер вміє у візуалу і не боїться філософських пошуків. Він уже давно не знімає реалістичне кіно. Мабуть, реальності йому стало мало і він пішов у фантастику. Зараз із чинних і доступних мені творців Вільньов найкращий для екранізації фантастики. Він уміє знайти важливе і підкреслити це. На рівні повісті це спрацювало, дивись “Прибуття”. 

Повернемося все ж таки до фільму. 

“Дюна: Частина друга” просто довела, що “Дюна: Частина перша” трейлер. Який дуже поверхнево показав функціонування пропонованого світу. Перший фільм радше передавав відчуття, враження і працював на візуальному рівні. Важливі аспекти існування на планетах з великими домами та імператорами лише натяками. Не знаю як не знайомим із книжками людям вдавалося не втратити інтерес. Більша частина аудиторії просто підкорилася візуалу. 

У другій частині про візуала, звук, гру з кольорами та різними кінолінзами тривало. Інформація про функціонування світу знову ж таки все мимохідь  без виразного пояснення. Глядача ставлять перед фактом, експозиція дуже змазана

Після перегляду двох 180+ хвилинних фільмів, мені став більш зрозумілий підхід Пітера Джексона у “Володарі перснів”. Людям потрібен час для розуміння і можливості полюбити світ. 

Загалом після красивої, але з незрозумілими смислами, першої частини, у другій більше екшену, активності, політики. Щодо візуальної складової можна сперечатися, але зі спокійною душею заявляю — обидва фільми шедеври для очей. Дуже багато кадрів, сцен, від яких отримуєш задоволення. 

На превеликий мій жаль Тімоті Шаламе так і нічого грати. Актор просто загримований, одягнений і ходить у кадрі. Вибачте, але просто ходьби, криків і синіх очей мені мало. Я не побачив перетворення і внутрішньої боротьби Пола Атрідіса. Навіть в екранізації від SyFy цього набагато більше, не кажучи вже про  Кайла Маклаклена. Навіть сцена зі сльозами на обличчі майбутнього пророка виглядає технічно бездоганною, але не викликає в мені емоцій. 

Ось із Чані все набагато краще. У першому фільмі Зендея просто гарно сиділа в кадрі, то в другому є сцени, які нарешті переконали мене — Зендея хороша актриса. Її модельне минуле відчувається, але вже тільки фоном. Проблеми, які були в мене, з ролями в “Людина-павук” та “Ейфорії” майже закінчилися. 

Стало трохи прикро за роль Хав’єра Бардема. Привертати вождя унікального племені до комік-реліфа, треба було постаратися. Мене це дуже сильно дратувало. Іноді навіть заважало дивитися чудову візуальну картинку. Може дрібниця, але не приємно. 

О! У цьому фільмі мене підкорює як режисер працює з жіночими персонажами. Навіть якщо він не пояснює принцип жіночого ордену, здатного керувати імператором. Ребека Фергюсон, Флоренс П’ю, Лея Сейду — тільки заради них можна дивитися цей твір. Усі перебувають на своєму місці та тільки підкреслюють складнощі наданого світу. 

Ребека взагалі… 

Чоловічі образи у Вільнева вийшли просто функціями. Вони чудово підібрані, але все ж просто функції. Грим і антропометричні дані. Трохи виділяється Оскар Батлер в образі на-барона Фейд-Раута Харконнена. Він справді вийшов кращим, ніж в інших екранізаціях. 

Ще одним незрозумілим для мене аспектом стало зображення частини Арракіса. Часто чуєш фразу, що життя за пиловим поясом не можливе. Щоправда, за хвилину показують міста, мільйони фундаменталістів і навіть храми з водними резервуарами. Щось тут пропустили, спростили. 

У підсумку Дені Вільньов зняв візуальний шедевр, з яскравими жіночими ролями. Для людей, які не знайомі з книгою Френка Герберта, напевно, немає проблем. Для мене ж фільм вийшов добротним, але лише за мотивами. Занадто багато автори твору вирізали, скоротили. Я справді думаю влаштувати перегляд двох частин одразу. Можливо так вони спрацюють краще, без цієї великої перерви. 

Усім раджу йти в кінотеатр. Візуальна і звукова складова чудова і тільки великий екран і гарний звук дозволять отримати задоволення від фільму. Філософія, політика і релігія шкода тільки по дотичній.

І так я готовий все робити як каже Флоренс П’ю. 

Дата старту: 29.02.2024

Країна: CША

Студії: Warner Bros. Pictures, Legendary Pictures

Тривалість: 166 хвилин

Жанр: Фантастика, пригодницький, бойовик

Режисер: Дені Вільньов («Той, хто біжить по лезу 2049», «Прибуття», «Сікаріо»)

Актори: Тімоті Шаламе («Вонка», «Інтерстеллар»), Зендея («Людина-павук: Додому шляху нема»), Ребекка Ферґюсон («Місія неможлива: Розплата»), Джош Бролін, Остін Батлер, Флоренс П‘ю, Дейв Батіста, Крістофер Вокен, Стівен Маккінлі Гендерсон, Леа Сейду та інш

Композитор: Ганс Ціммер («Інтерстеллар», «Початок»)