Я не вважаю, що фільм чи серіал, в якому головні герої — жінки, має бути поганим чи нецікавим. Одночасно я вважаю, що фільм чи серіал, в якому головні герої — жінки, за умовчанням не зобов’язаний бути гарним та цікавим. Це — нескладна філософія. Те саме можу повторити про фільми, де в головних ролях чоловіки. Я гнівався на таку кількість чоловіків серед сценаристів та режисерів, що не бачу проблеми гніватися на роботу жінки в цій самій сфері. Можливо — навіть вперше.
Особисто мені легко простежувати розвиток антології (хоча вже з’являються сумніви щодо цього терміну) “Справжній детектив”. Перший сезон — класичний, майстерний, просто найкращій. Другий — ніби завернув не туди, але потім довів, що зробив правильний вибір. Третій — намагається, видається, навіть виглядає, але чим ближче до кінця — тим більше розчарування. Четвертий — розчарування ще на стадії трейлерів.
Трейлери мали рацію.
Отже, я люблю перший, поважаю другий, розчарований третім і навіть не знаю, що сказати про четвертий. Жартую. Бо, на жаль, я знаю, що про нього сказати.
Серіал має, скажімо так, від’ємну унікальність. В нього просто немає нічого свого. Так, я розумію, що певні повтори можна прив’язати до конкретних слів Раста Коула, але він явно не це мав на увазі. Від того, що одна з другорядних героїнь спала з його батьком, і того, що в серіалі з’являється згадування про родину Татлів (з першого сезону), серіал не стає цікавішим. До речі, дякую за це іноземним журналістам — змушений визнати, що взагалі пропустив ці два моменти.
“Щось”, “Фортітьюд”, “Терор”, “Твін Пікс” — четвертий сезон “Справжнього детективу” схожий на будь-що, крім саме “Справжнього детективу”. Я був глибоко розчарований першими двома серіями. Але коли справа дійшла до наступних двох, то я почав сумувати за першими двома. Білий ведмідь так і залишиться для мене уособленням Туунбака, а магічні жести привида старшого Коула нагадують Боба з “Твін Пікса” та одночасно диригента з “Малголленд Драйв”. Ми вже це бачили і в набагато кращих фільмах, дякуємо! У вас є щось нове? У вас є злочин? Схоже, що я поставив правильне питання. Бо відповіді на нього не буде.
Окремо з’являється доволі “ненав’язлива” відсилання до випадку з групою Дятлова в СРСР. Ще й в єдиній версії, в яку дійсно можна повірити, але не у випадку з персонажами серіалу. Саму тут ця версія виглядає максимально абсурдною.
Окреме зауваження. На сайті IMDb я споглядав за тим, як кожна серія з моменту виходу отримувала високу оцінку глядачів. Поступова ця оцінка знижувалася. В 4 епізоді 4 сезону вона дійшла найнижчої межі серед серій антології “Справжній детектив” – 6.5. Остання серія взагалі має жахливі 5,7. (Ці оцінки можуть змінитися на момент виходу тексту).
Також, читаючи думки користувачів IMDb та Rotten Tomatoes, я побачив дві радикальні, але не що головні течії серед захисників сезону та тих, кому він не сподобався.
Для мене не стало новиною, що знайшлися чоловіки, які звинуватили серіал у фемінізмі, пропаганді нестандартних, на їх думку, сексуальних стосунків та іншого. Це їхній головний аргумент, чому серіал поганий.
Що для мене стало новиною — так це кількість переважно жінок, які звинувачували будь-яких критиків саме цього сезону в тому, що вони інцели та мізогіни.
Це два радикальні погляди, і з кожним я не згоден.
Ви запитаєте: “А де ж детектив, чому ти мовчиш про головне в серіалі? Чому ти уникаєш розмов про найголовніше?”
А тому, що його уникають як сценаристка та режисерка, так і головні героїні. За перші 4 серії ви, скоріше, забудете про те, що в нас є головною загадкою, ніж згадаєте, що вона взагалі існує. Вам покажуть кадри мертвих тіл, але ви швидко зрозумієте, що вони нікого не цікавлять.
Нас нагодують родинними проблемами та містичними загадками так, що з вух полізе. Якби головні героїні так само завзято займалися розслідуванням, як вони обговорюють свої сексуальні потреби та смаки, можливо, в нас би було дещо більше розслідування та детективу. Мене не напружує сексуальна розкутість героїнь — це абсолютно нормально. Мене напружує те, як нам намагаються впарити “чоловічі” патерни поведінки для жінок. Бо поряд з героїнями четвертого сезону, герої-чоловіки першого сезону — з усіма їхніми проблемами та залежностями — все одно виглядають стриманішими та професійнішими.
Від того факту, що персонажка Джоді Фостер переспала з певною кількістю чоловіків в цьому місті, не змінилося нічого. Я вірю в те, що мені говорить серіал: пані Фостер виглядає чудово й інколи навіть грає краще, ніж серіал цього заслуговує. Але її походеньки — ні про що. Вони не впливають на сюжет. Хоча про який сюжет я говорю?
Все, що є у головної сценаристки та режисерки Ісси Лопес — і, схоже, що вона це розуміє — перший сезон. Більше відсилок до першого сезону. Ми втретє розкажемо анекдот, який був смішний лише один раз. Ця експлуатація одного з найвинахідливіших моментів першого сезону виглядає мляво, бо в третьому сезоні вже таке теж робили.
Що ми маємо? Комп’ютерні олені та ведмідь? Я гадав, що в останньому сезоні “Декстера” була хрінова графіка. Там, де я спроможний посміятися і пробачити “Грі Престолів” стаканчик з кавою (бо це був величезний проєкт з купою локацій, акторів, статистів, персоналу), тут я не можу пробачити те, що в одній серії в нас за вікном у пані Фостер — день, хоч все відбувається ніби за повної ночі. Екологічні проблеми — так, важливо, але вони виглядають чужорідним тілом, яке додали просто тому, що про це потрібно сказати. Проблеми корінного населення? Для галочки. Проблеми жінки у світі, де панують чоловіки? П’ятий сезон “Фарго” зробив це незрівнянно краще, не кажу вже про те, що цікавіше, розумніше та іронічніше.
Найдивовижніше, що в серіалі про сильних жінок єдина людина — з головних героїв, — якій я співчуваю — молодий хлопець-поліцейський.
Окремо скажу, що якби цей серіал не входив до антології “Справжній детектив”, то отримав би менше критики. Але саме його прив’язка до серії трьох різного ступня детективних, втім реальних історій робить його найуразливішим.
Я не проти бачити відсилки до творів Лавкрафта або Бірза там, де їх мені не пхають в обличчя. Я хочу бачити детектив. В лінійці “Справжній детектив” – це нібито логічна вимога. Скільки однакових букв ви бачите в словах “детектив” та “драма”?
Весь текст вище був написаний до виходу останньою серії. Тому, з одного боку, критикуючи персонажів, поведінку чи навіть оповідання, я припускаю, що не зовсім вірю в цю реальність. Найкраще, що є в 4 сезоні -— це епіграф в першій серії. Серйозно. Якщо ви почнете дивитися цей серіал, зробіть собі послугу — загугліть ім’я автора цитати. Тут ви отримаєте більше детективу.
У мене є дві гіпотези, як саме можна вийти з цієї ситуації і обидві я вважаю жахливими.
Але вони таки знайшли інший вихід. Я навіть близько не вгадав, не страждаю з цього приводу, бо є серйозніші проблеми.
На фоні попередніх трьох сезонів “Справжнього детективу”, останній сезон виглядає відвертим фанфіком. Це аматорська маячня, яка заграє з тим, що їй подобається, але навіть близько не розуміє суті того, що їй подобається. Це відверта зневага до глядача. Я витратив на цей сезон і на цей текст неприпустимо багато часу, тому наостанок можу лише сказати: не повторюйте моїх помилок, та процитувати Ґе́ндальфа: “Fly, you fools!”.
