Арґайл / Рецензія

Офіційний синопсис: Популярна авторка шпигунських бестселерів Еллі Конвей обожнює проводити час вдома за комп’ютером і в компанії улюбленого кота Алфі. Проте коли сюжети вигаданих книг Еллі, в центрі яких — секретний агент Арґайл та його місія з розкриття глобального шпигунського синдикату, починають відображати таємні дії реальної шпигунської організації, тихі домашні вечори залишаються в минулому.^

Твіт рецензія: Розчарування ! “Арґайл” від Метью Вона – це бліда копія його ж кращих робіт. Банальний сюжет, жахливі спецефекти, актори без роботи. Єдине, що рятує – трейлер.

Перш ніж почати писати про останній фільм Метью Вона “Арґайл”, я поділюся своїм ставленням до цього режисера.

Вон вразив мене своїм голлівудським фільмом “Зоряний пил”. Попри банальність твору Ніла Ґеймана, Метью Вону вдалося знайти ключ до нього. Фільм вийшов яскравим, приємним і запам’ятовується. На мій погляд, Мішель Пфайффер завдяки цій ролі повернулася в кіно.

Я дуже зрадів появі неординарного автора, який знаходить ключ до твору і володіє неординарною фантазією. Для мене Вон став переродженням молодого Бертона.

Творчий потік режисера не зупинявся. Кінотеатри радували глядачів фільмами “Піпец”, “Люди Ікс: Перший клас”, “Kingsman: Секретна служба” і приємним з усіх боків “Едді “Орел”. У кожному творі Метью Вон розкривав унікальних персонажів або знаходив дивовижні підходи до розповіді історії.

Але… Щось пішло не так. Продовження “Kingsman” вийшли блідими копіями. Гумор з тонкого і приємного перейшов на рівень кринжа і повторення ходів. Чи розслабився режисер і автор? Мені здається, що так.

І ось після продовжень виходить “оригінальний” фільм “Арґайл”. Цікавий перш за все продюсуванням від Apple. 200 мільйонів дали визнаним майстрам: Мартіну Скорсезе і Рідлі Скотту. Як сюди вписався Метью Вон – незрозуміло. Але не суть, чужі гроші.

Я з нетерпінням чекав на цей фільм. Іронічний Генрі Кавілл, Сэм Роквелл на піку сил, муза неординарних режисерів Семюел Л. Джексон і все це прикрашено Брайс Даллас Говард і котом. Гарантований успіх?

Ні.

Найприємніше в цьому фільмі – маркетингова частина, а саме трейлер. Рекламний ролик захоплював, смішив і анонсував несподівані повороти в стилі “Пипец” або перших “Kingsman”. Таке кіно хотілося дивитися в кінотеатрі.

На цьому все.

Я зазвичай не прискіпуюся до спецефектів, мені цікава історія, але не можу не писати про це. На дворі 2024 рік, а творці дорогого фільму знімають і роблять все як для телеканалу SyFy. Така картинка помітна на тлі банального сюжету і кучи місць, що суперечать одне одному.

Акторам, за винятком Сема Роквелла, в кадрі нічого грати і вони просто виконують свою функцію. Джексону взагалі довелося просто ляскати по столу, так як, ймовірно, у нього було прописано кількість хвилин на екрані в контракті.

Простий фільм “Загублене місто” з Сандрою Буллок викликав у мене більш приємні емоції.

Я зробив один висновок: Метью Вон не вміє знімати продовження оригінальних франшиз. А “Арґайл” виявляється не самостійним фільмом. Картину нормально глянути вдома в пакеті від Apple, але ніяк не в кінотеатрах. Під пледом і з улюбленим напоєм фільм може зайти.