Постер і українська ретроспективна програма 7-го Київського тижня критики

Вже вдруге в межах фестивалю буде показана добірка знакових стрічок національної кіноспадщини. Цього року секція присвячена акторкам, які стали іконами українського кіно.

Сьомий Київський тиждень критики відбудеться з 12 до 18 жовтня 2023 року. Фестиваль представив цьогорічний постер. На ньому зображена Анна Стен — уродженка Києва, яка була популярна в 1920-1930-х роках у радянському союзі, Європі та США. Її часто називають першою голлівудською акторкою українського походження.

Також фестиваль представив першу з секцій, що складатимуть цьогорічну програму. Другий рік поспіль Київський тиждень критики у співпраці з Довженко-Центром знайомить глядачів із класикою вітчизняного кіно. Цього року програма української ретроспективи має назву «Жіноча роль» і присвячена легендарним акторкам різних епох.

«Дана програма — це чудова можливість подивитися, як протягом останнього сторіччя змінювалася акторська гра, жіночі персонажі та ставлення до них. Ця секція також дає змогу поглянути, як соціокультурні стереотипи знаходили відображення на великому екрані, та як зі зміною епох змінювалося місце жінки на екрані та поза ним»,

— коментує Станіслав Битюцький, кінознавець Довженко-Центру й один із кураторів Київського тижня критики.

Добірка охоплює шість стрічок від 1928 до 1992 року:

  • «Джальма» (1928) режисера Арнольда Кордюма поверне глядачів у еру німого кінематографа. Це один із небагатьох фільмів ВУФКУ (Всеукраїнського фотокіноуправління), у якому головна роль була довірена жінці. 19-річна акторка Лідія Островська-Кордюм втілила чеченську жінку, яка після війни на Кавказі потрапляє зі своїм коханим в його рідне село в Україні, де стикається з ворожістю місцевих до «нехристиянської душі».
  • Історична драма «Прометей» (1935) — це вільне переосмислення творчості та біографії Тараса Шевченка. У центрі сюжету — сільський хлопець Івась. Його мобілізують на Кавказ, а його дівчина опиняється в борделі. Після повернення юнак підіймає повстання. Одну з найколоритніших ролей у фільмі — господарки борделю — зіграла Наталія Ужвій. На екрані вона встигла дебютувати ще в період німого кіно, грала в перших звукових фільмах 30-х, а всесвітню славу здобула в 40-х. Зняв стрічку режисер і скульптор Іван Кавалерідзе.
  • «Квітка на камені» (1962) — оповідь про кохання у невеликому шахтарському містечку, яке будується у донецькому степу. Одну з ролей виконувала талановита молода акторка Інна Бурдученко, якій пророкували велике майбутнє в кіно. Проте під час фільмування вона загинула на знімальному майданчику, виконуючи вказівки режисера раз по раз перезнімати дубль, де акторка мала входити до охопленого полум’ям будинку. Режисер Анатолій Слісаренко після цього був заарештований, а фільм дознімав і переробляв Сергій Параджанов («Тіні забутих предків», «Колір гранату»).
  • «Вечір на Івана Купала» (1968) — стрічка Юрія Іллєнка («Білий птах з чорною ознакою», «Молитва за гетьмана Мазепу»), натхнена творчістю Миколи Гоголя. Головний герой — юнак, який укладає угоду з нечистою силою заради свого кохання. Жіночу роль першого плану зіграла Лариса Кадочникова, яка на той час уже прославилася грою у фільмі «Тіні забутих предків», ставши одним із ключових уособлень українського кіно 60-х.
  • «Лісова пісня. Мавка» (1981) — ще одна робота Юрія Іллєнка в цій програмі. Це екранізація знаменитої драми-феєрії Лесі Українки. Мавку в картині втілила акторка Людмила Єфименко, чий образ став важливим переосмисленням канонічної героїні. У 80-х вона зіграла ще у двох знакових українських стрічках — «Легенда про княгиню Ольгу» та «Лебедине озеро. Зона», ставши таким чином важливим уособленням переломного десятиріччя вітчизняного кіно.
  • «Голос трави» (1992) режисерки Наталі Мотузко — це містична драма за мотивами оповідань Валерія Шевчука. Стрічка розповідає про молоду чарівницю, яка переймає знання у старої чаклунки. Картина познайомить глядачів одночасно з двома знаковими акторками. Одну зі своїх перших ролей тут зіграла тоді ще початківиця Ольга Сумська, а роль старшої чаклунки дісталася видатній українській акторці Раїсі Недашківській. Саме на подібному перетині поколінь з’явилося унікальне феміністичне кіно, яке, зокрема, отримало схвальні відгуки на Берлінському кінофестивалі, де відбулася світова прем’єра.

Київський тиждень критики — міжнародний фестиваль арткіно, кураторами якого виступають українські кінокритики й кінокритикині: співзасновниця Спілки кінокритиків України, критикиня, редакторка Дарія Бадьйор, кінознавець і режисер, керівник науково-програмного відділу Довженко-Центру Станіслав Битюцький, колумніст і автор видань LB.ua й DTF Magazine Сергій Ксаверов і кінокритикиня, лекторка курсу про кіно в «Культурному Проекті», кураторка кінозалу в онлайн-кінотеатрі SWEET.TV Анна Дацюк. У 2023 році фестиваль відбудеться всьоме.

Програма Київського тижня критики складатиметься з кількох секцій: окрім програми «Жіноча роль» на фестивалі покажуть міжнародну програму з гітами головних світових кінофестивалів, тематичну ретроспективу культової кінокласики та програму «Фокус» (добірка нових картин з України та іншої фокусної країни, сформована селективною комісією кінокритиків обох країн). Традиційно в межах події відбудеться нагородження Премією «Кіноколо». Продаж фестивальних абонементів розпочнеться у вересні.