Події фільму розгортаються в 1996-му — правоохоронці намагаються закрити резонансну справу до відміни в Україні смертної кари.
Автори зазначають жанр фільму як «пострадянський нуар». Події кінострічки розгортаються у 1996-му році, за кілька місяців до підписання протоколу №6 Європейської конвенції з прав людини. Протокол передбачав відмову від смертної кари, яка дісталася Україні в спадок від СРСР. До цього за кількістю смертних вироків Україна мала один із найвищих показників у світі. За даними лондонської Організації Захисту Прав Людини у 1996 році Україна була на другому місці в світі після Китаю, засудивши до смерті 89 людей. Загалом з 1991 року в Українi було винесено понад 600 смертних вироків.
У центрі сюжету — судовий психіатр, чиє спокійне життя змінюється, коли він має взяти участь у заплутаній історії вбивства міліціонера. Герой починає сумніватися у правильності системи правоохоронних органів, коли бачить усю беззаконність проведення судових експериментів над підозрюваним.
Щоб створити у фільмі особливу атмосферу 90-х, кінематографісти застосували оригінальну технологію зйомки, що поєднує плівкове зображення та сучасні цифрові технології. Більшу частину фільму знімали на ретро-камеру, останні вцілілі касети для якої замовляли по всьому світу.
Зйомки фільму проходили у Київській та Закарпатській областях та зайняли майже рік. Серед локацій фільму — теплохід «Богдан Хмельницький», унікальний ринок на коліях у Виноградові і навіть справжня в’язниця.
Кінопроєкт «Ля Палісіада» було вперше презентовано на кіноринку Одеського кінофестивалю у 2019 році, де він здобув нагороду Руху солідарності за гендерну рівність від ООН. Розробку проєкту підтримав Український Культурний Фонд.
Незвичною стрічкою молодого українського режисера вже зацікавилися відбірники міжнародних кінофестивалів у Венеції, Сан-Себастьяні, Варшаві, Таллінні, Карлових Варах та навіть у південно-корейському Бусані. А шведський Гетеборзький кінофонд на кіноринку у Каннах підтримав пост-продакшн фільму.
Прем’єра фільму планується у 2022 році.
Ролі у фільмі зіграли: Андрій Журба, Новруз Хікмет, Олександр Пархоменко, Валерія Олейникова, Олена Мамчур, Олександр Малєєв, Степан Барабаш, Сергій Лузановський, Олександр Мавріц.
Знімальна група:
Режисер та автор сценарію — Філіп Сотниченко
Оператор — Володимир Усик
Звукорежисер — Сергій Авдєєв
Художниця-постановниця — Маргарита Кулик
Художник по костюмах — Володимир Кузнєцов
Продюсери фільму: Галина Криворчук, Валерія Сочивець, Сашко Чубко
Довідка
Філіп Сотниченко народився у 1989 році в Києві. У 2016 році закінчив КНУТКіТ ім. І.К. Карпенка-Карого. Співзасновник колективу молодих незалежних режисерів “Сучасне Українське Кіно”. Короткометражний фільм Філіпа Сотниченка “Син” (2015) був обраний до конкурсної програми міжнародного кінофестивалю у Клермон-Феррані, виграв приз FIPRESCI на Одеському МКФ та приз “Найкращий український фільм” на Міжнародному кінофестивалі Wiz-Art. Його короткометражний фільм “Цвях” (2016) став Найкращим короткометражним фільмом на Одеському МКФ та Найкращим студентським документальним фільмом на Міжнародному кінофестивалі в Пярну. А короткометражний фільм “Технічна перерва” (2017) виграв нагороду “Найкращий фільм” на кінофестивалі класу А у Таллінні.
Головний по текстам
Майже людина