Перший раз в Чернівцях, перший раз на Буковіне, перший раз на фестивалі Миколайчук Open. Ще декілька перших, но це іншим разом…
Культурно-мистецький центр імені І.Миколайчука здивував, сучасна локація. Дивно лише, що знов й знов зал надто великий. Но то таке…
Не встиг подивиться драма “Батько”. Трейлер дещо злякав своєю шаблонністю, але була краплинка яка заінтегрувала. Буду чекати на прокат.
Далі були тривоги та зміни в часі показів. Навіть короткометражний позаконкурсний був не в повному обсязі. Вдалось побачити документальні “«Бог забув свій текст»”, “«Іванків. Знайти свою землю»”. Фільми реагують на сучасність, фіксують, рефлексують захоплюють та викликають сльозу. Але це все просто фіксація, хочеться іноді чогось ще ніж просто роздуми про мистецтво та населені пункти.
Фільм “Вмираючий лебідь” вже кажеться з іншого світу, хоч про карантин та вічні цінности. Треба ще якось подивитися та зрозуміти…
”Подружжя Дада” не додивився — тривога. “Харків м’юзік фест відбувся” цей фільм дивився й він зворушливий, но головне, що там є Харків.
Позаконкурсний показ відбувся, а це головне.
Далі була «Легенда про княгиню Ольгу» реж. Юрій Іллєнко копія 2015 року. Фільм мого віку не звично дивиться. Важка структура розповіді та дещо пафосна озвучка для глядача важкий перегляд. Важливий, но важкий.
Круто бути на фестивалі, сподобався першій день. Далі буде…
Фестиваль важливий, але треба допомогти ЗСУ. Я зараз хочу зібрати на дрон для 63 ОМБр:
🎯 Ціль: 77 000 ₴
🔗Посилання на банку
💳Номер картки банки
5375 4112 0680 9951
В рамках https://www.facebook.com/ngoukrainesos/videos/572696734783072/
Издатель cineast.com.ua.
Член спілка кінокритиків України
Організатор: Бардак. Фестиваль короткометражного незалежного українського кіно