Дракон прибуває! (2016) / Блог

Дракон прибуває!

Несправедливо майже невідомий у нас американський письменник Джим Томпсон казав, що існує 32 способи написати оповідання. “Але основа сюжету майже одна — речі зовсім не такі, якими вони здаються”, – писав він. Я повністю погоджуюся з визнаним майстром детективу. Також додам від себе: будь-яку історію можна розповісти різними способами. І саме те, яким чином вона подається, робить оповідання або роман особливими. Іранський фільм “Дракон прибуває!” знято не просто на стику жанрів — це історія, яку робить надзвичайною саме манера оповідання.

Дракон прибуває!

Для представників західної культури це детектив у детективі, хоч і не у класичному його розумінню. Верхній шар ще більш-менш знімається, але прірва між заходом та сходом у “Дракон прибуває” відчувається шкірою. Я відверто кажу, що не зрозумів більшість метафор картини. Навіть моє приблизне трактування центральної метафори ставиться мною під сумнів. Я не можу сказати  — чи це величезна містифікація, що твориться в нас на очах та за нашою згодою, чи спроба створити сучасний міф. Можливо, в кожному ствердженні є частка правди. 

Легко побачити спорідненість “Дракон прибуває!” з “В очікуванні Годо”. Хоча б тому, що жоден з заявлених у назві персонажів так і не з’являється. Що про Дракона, що про Годо ми дізнаємося від третьої сторони, і є усі підстави їм не вірити. Втім, на відміну від Годо, про Дракона розповідають трошки більше. І саме тому розповідь приводить мене — європейця — до найбільш очевидного трактування метафори. Персонажі Гагігі не такі абстрактні, як герої Бекета, однак впадає в око їх спорідненість. Особливо через вчинки або слова, дякі з яких важко трактувати інакше, як абсурдні.

Дракон прибуває!

Музика у фільмі надзвичайна, скажена, гіпнотична — вона робить половину настрою. Це дійсно щось з того, що я не забуду. Разом з операторською роботою — найсильніші частини картини. 

Реалістична лінія фільму постійно ставиться під сумнів ще більш реалістичною —  не ігровою. Режисер Мані Гагігі вплітає у сюжет історію власної сім’ї. Містична лінія фільму наводить на думки про стрічки Девіда Лінча, хоча я не побачив ані цитат, ані прямого впливу. Лише настрій.

Дракон прибуває!

“Дракон прибуває!” – однозначно першокласний трилер, якій не дає відповідей. Він ставить питання. Він нагадує, що світ значно ширший та більший, ніж ти думаєш. Він робить так, що ти почуваєшся некомфортно, через брак знань. Чи жахає це? Звичайно.