Довгоочікуваний фільм Михайла Іллєнка «Толока» вийде у всеукраїнський прокат.
Вперше за часи незалежності на кіноекрани вийде екранізація твору Тараса Шевченка – стрічка знята за мотивами балади «У тієї Катерини хата на помості…», а її сюжет охоплює 400 років історії України.
Режисер, автор сценарію та співпродюсер фільму Михайло Іллєнко розповів: «На початку війни я часто їздив зі своїм попереднім фільмом і з фрагментами «Толоки» до бійців на Схід: від Щастя до Маріуполя, показував фільм у бліндажах, просто неба, там, де немає кінотеатрів. Тому для мене захисники України – це не чужі люди. Фонд «Повернись живим» допомагає їм, і фільм «Толока» також хоче долучитися й допомогти».
«Цей фільм для мене звучить як гімн українського волонтерства. Тому якщо ви колись допомагали армії та Майдану, чи брали участь в історичних подіях у будь-який спосіб – то зможете відчути, що він про вас. Я гарантую, що це кіно не залишить вас байдужими. І саме тому ми погодилися з ним співпрацювати», – наголосив засновник Фонду «Повернись живим» Віталій Дейнега.
За задумом режисера, першими глядачами «Толоки» стали військовослужбовці та мирне населення зони проведення Операції об’єднаних сил (ООС). Михайло Іллєнко та актори стрічки відвідали понад двадцять міст та селищ Донецької і Луганської областей. Допрем’єрний тур картини зоною ООС пройшов восени 2019 року, за підтримки Українського культурного фонду.
Синопсис: У Тараса Шевченка є балада про те, як закохалися у Катерину троє козаків. Свій вибір Катерина довірила долі: пообіцяла стати дружиною тому, хто визволить з полону її брата. Двоє з трьох козаків загинули, намагаючись виконати умови договору, третьому вдалося врятувати брата, але брат Катерини виявився не братом, а її коханим… Чекати «брата» Катерині у сюжеті фільму доведеться не одне століття, не старіючи та не втрачаючи надії. Ця розповідь, наче притча, пролітає крізь історію України, відтворює її драматичні та героїчні епізоди. Кожне випробування руйнує хату Катерини. Але вона вперто, як і багато поколінь українців, знову й знову піднімає її з руїн.
Вік української хати короткий – від війни до війни. Якби не толока, не було б де й зустріти свого коханого. Завдяки толоці жодна хата в Україні ніколи не була «скраю», завжди у центрі громади.
