
Милування собою може бути смішним.
Доводить Меліса Маккарті
А що, місце Джима Керрі вже вакантне, Меліса Маккарті мітить у головні комедіанти? За останні пару років, що не комедія, то обов’язково за участі Маккарті. Наразі говоримо про нову роботу Бена Фелкоуна «Леді Бос», яка стала для нього другим повнометражним фільмом у якості режисера. Дебютував Фелкоун у 2014 році зі стрічкою «Теммі». Вгадайте, хто виконав у ній головну роль? Звісно, люба дружина, яка як в першому, так і в другому випадку, доклала свою руку до сценарію.
Моє знайомство з Маккарті почалося в далекому 2000 році, коли на телеекранах показували милий серіал про безшабашну матір та серйозну дочку. Саме «Дівчата Гілмор» відкрили для мене цю пухку миловидну акторку. Та хто ж знав, що з незграбного повара С’юкі Меліса Маккарті перетвориться на владну та безкомпромісну багатійку Мішель Дарнелл, яка через фінансові махінації потрапить у в’язницю і втратить свої капітали. Вийшовши, Дарнелл хоче повернутися у бізнес. Але є певний нюанс — її ніхто не любить, ба більше — її просто ненавидять! Як же повернути прихильність загалу та заробити на цьому грошенят? Відповідь проста — брауні, і чим більше, тим краще. Тож Дарнелл організовує свій власний загін «гьорлскаутів» для продажу тістечок.

Фільм не акцентує увагу на самій історії, яка тут достатньо проста та ненав’язлива. Зіркою є власне Маккарті, а тому глядач має зосередитися на її жартах. Доволі часто вони не вдаються, і єдиними, хто вичавлює із себе потуги сміху, стають Крістен Белл, котра зіграла помічника і партнера міс Дарнелл в подальшому, та Пітера Дінклейджа, чий персонаж Рено є одночасно і ворогом, і коханцем деспотичної мільярдерші.
Белл все ще намагається скинути баласт своїх серіальних ролей, який тягне її донизу, але поки піднятися вище за «Вероніку Марс» їй ніяк не вдається. І «Леді Бос» не стає для неї путівкою у когорту акторів вищого класу. Дінклейдж зробив свого персонажа максимально безглуздим та комічним, але не перетягує ковдру на себе, аби не відволікати уваги від головного діаманта, для якого всі оточуючі герої є нічим іншим, як гарним обрамленням. Зате поява Кеті Бейтс, хоч і хвилинна, вносить щіпку приправи у загальний казан смішних та не дуже жартів.

Однозначно, «Леді Бос» кращий з комедійної точки зору фільм, ніж минулорічна «Шпигунка», яка виглядала легким розігрівом виконавиці провідної ролі. Але назвати стрічку «Леді Бос» хорошою комедією, яку можна було б передивитись заради жартів, буде блюзнірством. Як на колір та смак товариш не всяк, так і почуття гумору у всіх різне. Не завжди моя гумористична амплітуда співпадала з Маккарті, але декілька разів у залі чутно було оплески та протяжний регіт. Акторка експлуатує на повну свій образ, який плекала роками, та свого opus magnum ще не досягла. І можливо, на краще, бо в такому випадку, ми зможемо ще якийсь час спостерігати за смішною пампушкою, яка ніколи не втрачає почуття гумору.
P.S. Якось я вже згадувала про особливості українського дубляжу, але «верьовка», товаріщі, «верьовка»!!!

PR Manager у Odesa International Film Festival
PR Manager у Українська Кіноакадемія
Co-founder у Polotno