0

05.10.2015

15:47

Марина Пономаренко

Марсіянин / Рецензія


Не буває такого, щоб щось не можна було полагодити, буває мало ізоленти
Народна мудрість

Я думала, «Марсіянин» буде чимось на зразок «Інтерстелара», тому що за формальними ознаками ці фільми подібні — глибокий космос, тема самотності, акторський склад (Метт Деймон, Джесіка Чейстен). Я чекала складних філософських сентенцій на фоні довгих панорам марсіанських пейзажів, приправлених зубодробильною астрофізикою. Я думала, цей фільм продовжить модну в останні роки тенденцію знімати філософську фантастику — як «Гравітація», «Місяць 2112».

Але ні. Найпряміші родичі цього фільма — це історія про Робінзона Крузо та інші освітньо-пригодницько-виховні романи для підлітків. І це, знаєте, непогано.

Отже, Марка Уотні (Метт Деймон) випадково лишили на Марсі. Спочатку він розпускає нюні, але дуже швидко бере волю в кулак і починає садити картоплю (у будь-якій незрозумілій ситуації — сади картоплю; кому, як не нам, українцям, його зрозуміти у цьому випадку).

Поки на Землі неповоротка NASA розчехляється і помічає якусь активність на Марсі, Уотні уже з допомогою ізоленти, картоплі й нестримного диско 80-х колонізує червону планету.

Усе-таки приємно, коли головний герой не жує соплі, а хохмить на камеру. Взагалі, у фільмі неочікувано багато гумору. Це, звичайно, не «Автостопом по галактиках», але набагато бадьоріше, ніж ті ж «Інтерстеллар» та «Гравітація» (до речі, зацініть жарт про «Володаря кілець»). У той же час за бравадою Уотні можна розгледіти цілком зрозумілий страх, відчай і надію.

Хороша роль вийшла у Деймона, одна з найкращих у його кар’єрі. Джесіка Чейстен виглядає досить неочікувано і не дуже переконливо у ролі капітана експедиції на Марс, а Кейт Мара продовжує перебувати в своєму звичному амплуа відмінниці-заучки.

Наукова складова фільму зведена до мінімуму і подається у вигляді анекдотів, розуміння яких не вимагає додаткових знань. Ну і нехай. Он «Інтерстеллар» можна використовувати як посібник з астрофізики, але хіба це хвилює глядачів?

Звичайно, «Марсіанин» міг би бути кращим. Команда місії могла би бути більш урізноманітнена за характерами, а не діяти, як один-єдиний персонаж. У фільмі могло би бути трохи менше феєрично святкових сцен, коли всі підкидають у повітря конфеті й обіймаються, коли є привід і коли нема. Взагалі фільм ходить по тонкій грані, здається, ось іще трішечки — і він скотиться або в попсову банальщину, або в занудну псевдофілософічність. Але ні. 

«Марсіанин» продовжує радувати до фінальних титрів.

Комментарии:

Чтобы написать комментарий, войдите через одну из социальных сетей: