0

10.09.2014

19:31

Антон Фролов

Docudays UA @ ГОГОЛЬFEST

Docudays UA @ ГОГОЛЬFEST
11.09 о 21:30 — «Капітан та його пират», реж. Енді Вольфф (Бельгія, Німеччина, 2012, 84 хв.)

Кшиштоф Котюк, капітан вантажного судна Hansa Stavanger, 2009 року протягом чотирьох місяців був заручником сомалійських піратів. Режисер Енді Вольфф супроводжує капітана під час курсу психотерапії, спрямованого на примирення з пережитим, відчуттям поразки й закидами звільнених членів команди про те, що він співпрацював із піратами. Агадо, капітан піратського судна, не потребує психотерапії. Він отримав майже тримільйонний викуп і не втратив поваги своїх поплічників, його багаторічний досвід життя на війні позбавляє будь-яких моральних дилем, що постають перед ним, а його розум холодний через жування листя ката. Парадокс, але цих двох чоловіків об’єднує взаємоповага, народжена під час викрадення. Фільм знайомить нас із двома протилежними світами, дає унікальні свідчення основних учасників подій і відкриває маловідомі подробиці міжнародної торгівлі.

14.09 о 20:00 — DOCU/SHORT (добірка короткого метру з конкурсної програми Docudays UA 2014)

«Із розплющенними очима», реж. Ерік Бефвінґ (Швеція, 2013, 14 хв.)

Одного дня батько без жодних попереджень вчиняє самогубство, викинувшись із вікна. Син знаходить записку: «Сподіваюся, колись я тобі знову подобатимусь». Фільм, знятий через 25 років після події, присвячений цим словам. Вони переслідували колишнього хлопчика, а тепер уже дорослого Еріка Бефвінґа. Хіба можна любити батька, який зникає, не лишивши можливості запитати про причину? Малий Ерік Бефвінґ заховався у власному намальованому світі. Тепер він старанно аналізує родинні фото. Негативи перетворюються на позитиви і навпаки. Але не варто довіряти постановочним фото, бо родинні хроніки що далі, то сильніше нагадують прокляття, від якого не втекти жодному з поколінь. Фотографії втрачають хронологічну послідовність, крутяться у вихорі, допоки не зупиняються в точках перетину залежностей і страхів.

«Мама», реж. Лідія Шейніна (Росія, 2013, 28 хв.)

Головній героїні — 96 років. Вона є бранкою у власній квартирі, не знає, який сьогодні день і ледве пригадує, хто з її родичів ще живий. Хіба це життя? Але кожна мить сповнена значенням: світ за вікном, страхи за близьких, любов до тих, хто поряд із нею. Це стає важливішим за деталі буденності.

«Йоанна», реж. Анета Копач (Польща, 2013, 45 хв.)

Через записи в блозі Йоанна стала для багатьох читачів втіленням життя, сповненого радості. В дописах вона детально й чесно розповідає про свій побут; у неї прості цілі, як-от: організувати для родини подорож до озер, в її планах на найближчий час — побачити, як син уперше їде на велосипеді без допоміжних коліщаток. Йоанна починає вести онлайн-щоденник, коли дізнається, що хвора на рак і жити залишилося три місяці. Тоді вона обіцяє Ясеві, своєму п’ятирічному синові, що зробить усе можливе, аби протриматися якнайдовше. І починає писати заради нього.

15.09 о 21:30 — «Життя в раю — нелегали по сусідству», реж. Роман Вітал (Швейцарія, 2013, 78 хв.)

З того часу, як швейцарський уряд організував для біженців, яким відмовили в притулку, депортаційний центр в ідилічному гірському селищі Вальцейна, кожний четвертий, хто проживає там — нелегальний іммігрант. «Життя в раю» викриває систему швейцарської політики надання притулку біженцям і те, як привілейовані жителі Заходу поводять себе з сусідами-біженцями. Як це впливає на їхні життя і як воно — бути шукачами притулку в «раю»?

20.09 о 17:00 в рамках «Велодня на Гогольфесті» фільм сербського режисера Боріса Мітіча «Краля Діана» (Сербія, 2003, 45 хв.; найкращий документальний фільм на фестивалі Dokufest Prizren у Косово).

Погляд зблизька на ромів-біженців, що оселилися на околицях Белграда. Ці люди заробляють на шматок хліба тим, що вдихають друге життя у древні автомобілі на кшталт Citroën 2CV або Citroën Dyane, а потім використовують їх як апокаліптичні авто для збору макулатури, пляшок і металобрухту. Ці конячки сучасної доби набагато ефективніші, ніж звичайні візки. Проте справа не лише в цьому — для своїх майстровитих власників вони означають набагато більше, ніж засіб заробітку, і виражають свободу, надію та виразний стиль. Навіть автомобільні акумулятори використовуються сповна — вони стають джерелом електроенергії, щоб отримати трохи світла, подивитися телевізор чи зарядити мобільний телефон! Це — ніби здійснення мрії алхіміка! Проте поліція не завжди поділяє ентузіазм власників щодо таких авто...

Docudays UA
— єдиний в Україні міжнародний фестиваль документального кіно про права людини. Фестиваль проводиться щороку впродовж останнього тижня березня у Києві. По завершенню Docudays UA презентує найкращі фільми в регіонах України у рамках Мандрівного фестивалю. Покази тривають з жовтня по грудень (включно) у понад 230 містечках України.

Фестиваль — неполітичний і некомерційний. Вхід на всі кінопокази — вільний.

12-й Docudays UA пройде з 20 по 26 березня 2015 року у Київському Будинку Кіно. Дедлайн подачі фільмів — 30 листопада 2014 року.

Дізнайся більше: docudays.org.ua, facebook.com/DocudaysUA, twitter.com/DocudaysUA

Комментарии:

Чтобы написать комментарий, войдите через одну из социальных сетей: